Квіти, квіти, скло у квітах.
Я замерз і виє вітер Вовком, вовком. Вийшов Місяць, Поглядає жовтим оком, Зазирає у вікно. У вікно не видно зграї, Чорт летить, зірки збиває. Падають. Все запалає. Сонце. Сонце не потрібне, Від заграви буде видно Все навкруги як удень. День прийде, і буде темно. Два світили вже, напевно, Не розійдуться ніколи І залишаться навік. Вік минає дуже скоро, Падають із неба зорі Не на голову, так в море, Грай вже, грай вже на дуді. Голова моя, небого, вже злетіла, покотилась, Відкотилась, закотилась, павутинням поросла. Поросла дорога з дому Бур'янами, будяками, Снігом, попелом припала, Почорніла, Зацвіла. Квіти, Квіти, Скло у квітах. Я замерз, і виє вітер. Вовком. Вовком вийшов Місяць, Поглядає жовтим оком, Зазирає у вікно. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/2056.html |