тобі я вибіг на вулицю в футболці і шортах ти видно спала видно навіть і не знала що я майже голим вибіг на вулицю через білизну я не бачив наших вікон але здається відчував тихий твій подих ти мала перевернутись і знову застигнути язиком до шпалер я біг до магазина за кавою молячи щоб ти не прокинулась до того як я повернусь молячи не злякати тебе і відсторонити десь полишити за гратами навалу гіркої істеричної самотності магазин різав очі світлом я загрібав каву і згубивши мабуть половину з того що мав тією ж дорогою як і три хвилини назад пробіг назад відчинив двері тихо роздягнувсь задихано намагавсь розгледіти за сонячним волоссям очі твої чи повіки ти спала фалангами судомно стискала тканину моєї половини простирадла я знав що ти можеш зникнути знав що на вечір тебе може не стати повільно тріскаючи суглобами лягав у ліжко відчував легкий відтінок твого солодкого видиху ловив себе про необхідність стати теплом твоїм твоєю першою сивиною твоїм таблетованим захистом від болю |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/19594.html |