***
я продивляю тебе ти беззвучно мозолиш вуста і нігтяними пальчиками видаєш догану що я не воджу тебе на вежі і під місяцем не знімаю з себе вдяганку але я хворий на живіт і п’янство я антихрист в посуді поміж лон твоїх п’яний пасажир жульєн морфін ефедрин хрест перевернутий світляк партизан військовий лікар дряхлий перелесник я продивляю тебе ти беззвучно сидиш навпроти мовчиш цілую поміж лон твоїх важко дихаєш вибач що не воджу тебе вежі і під місяцем не знімаю з себе вдяганку що не ношу тебе на руках я так інколи читаю вустами з морозним паром в парадному як ти випиваєш вино дешеве зі мною як я сплю з тобою як на новий рік я двічі сплю з тобою ти білесою пастою краплиною мені на ліжко бальзамом на рани моєї шкіри знаєш я ніколи не зраджував тобі вином спонукав тебе під простирадло в моїх згадках твої сидіння біля мене хворого твої справи на кухні твої палкі порухи і мої сигарети ?відчуваєш як я продірявлюю тебе як цілую поміж ніжок твоїх *** низькі і високі бур’яни розмиви бурої прісної води прочищали болючі рани секундний холод дарував щастя колись давно на цьому пляжі бігали діти ходили місцеві тоді я з тобою плив не знати куди сидів на березі коли сили скінчились і я повернувся назад а ти сховалась у воді надовго ще я заглядав через твої плечі марив упіймати згодом міста почорніли і проводжаючи поглядом останню тебе я випив багато пива тоді ж почалась якась дивна незрозуміла хвилююча круговерть навколо твого імені зимою я пробитий паперовими гвіздками серед ярів і розвалених хат розбитий паралічем і оперізуючим лишаєм промайнув знову до річки пінисті пороги якої вже давно стерли твої сліди Я ЛОВЛЮ ГОЛУБОК У СЕБЕ НА БАЛКОНІ лежу і плачу кольори стелі задають мені музикою задатки питаннь містеріі голубок літають в танцях хвостиків мила голубко навіщо ти залізла під ковдру? з чого я наб'ю тобі шерсті? ось зараз прийде моя доня і розчавить тебе в супчик з морської зелені у мене сто дітей усі вони розкладені на пашню і шматочки але одна моя голубка вона ідеальна верліброве стерво з протягнутими крильцятами розбита під дефіс з її рота капає сукровиця вона не літає з облізлими пір'їнками вона сидить в моєму кабінеті я змащую її шкіру слюною зігріваю пахвами мій бенефіс на свій день народження я кип'ячу її в бастардо по моєму ідеальна композиція моя голубка сіре стерво стареча жона мій сувенір я ловлю голубок у себе на балконі в черкасах закупаю гнилих зерн я ловлю голубок у себе на балконі ЧОВЕН хам написала ти в аркуші мальованого альбому і човен збитий до берега накрив кресала місяць що як землетрус утнувся до гущавин смерек нижче й нижче осідають в чорних калюжах твої вії і вони як ті горе кораблики невміло оминають хиткі рифи золотистих бруньок зажурився я а місяць цей зоряний веселун спустивсь до моїх зажур загойдавсь всміхнувсь ми чемно танцювали скирти горіли і стихали ми танцювали і усміхнений місяць гойдав мене на своїх чудернацьких каруселях раночком від давлючого сміху розсипав зерна пшениці місяченько розтанув втік я загорнувсь у човен і мене накрив кресала туман що як творог захопився гущавиною смерек кохаю тебе написав я в аркуші мальованого альбому *** привиділось привид моєї бувшої коханої всравсь на товарняк ритм ин блюз тошнив я блював на гівно бувшої поїзд йшов через петрівку я запивав йому вслід масандру проводжав гладь рельс у ритмі вальсу щипав гальку як насіння |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/19111.html |