...осідають думки блакитним пилом
на мідних браслетах окільцьовують ніжно зап'ястя ламкі і згинаючи пальці в суглобах впинаються в скроні ... переходжу межу в записник занотовую сни затамовую подих тамую свій голод і спрагу розмовами ні про що тоді як всі ці вулиці небо і дахи що присутні в мені всі ці гострі кути випирають назовні вростають у місто нам один з ним ділити на двох хребет аж до хрускоту в кістках дивитись як коріння пускають будинки і люди і ховаються спогади під черепичний дах наші спогади з містом про тебе - Любий ... |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/18176.html |