щастя прийде
під захід сонця відболить гомінливий день відмозолить долоні відгуде в голові й врешті думка до думки всядуться як натомлені бджоли у вулику тепло-рухливо-поряд ще млосно тремтітимуть ноги а серце впокоїться забринить задоволено і заворкоче відтерпне душа і відчується: скільки щастя у тому бутті беззмістовне й багатотрудне щиросердне таке беззахисне і таке моє – до останньої краплі до останнього відчаю до останнього променя червоне гаряче важке аж заплачеться видих-вдих сутеніє потроху і легко зажевріє у безкрайньо-глибокому-синьому першою зіркою – щастя |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/17802.html |