Прокинувшись, я довго не мав бажання вставати із ліжка.
Сьогодні я вихідний, але завтра – на операцію. По серцю легенько постукує лапами дика кішка. В контексті життя – наше тіло це просто фікція. Пробач мені за вчорашню, занадто різку інтонацію. Я трохи нервую, коли ти всім даруєш усмішки. Бо я егоїст – хочу всю тебе, а не порцію. І хтось в мені руками згинає ложки. Безсилий мій модератор із цим щось вдіяти. Так дорого коштує нам ця дурна сатисфакція. І маєш ти рацію – я можу тобі довірити Свою надхитку інсталяцію. Я певен, що завтра відключиш ніжним своїм поцілунком сигналізацію, І зможеш засіяти розоране поле любов’ю. І я полечу на небо із каналізації. Але почекай, спочатку переливання крові... |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/17683.html |