Прокинувшись, знову ковтаю густий грудень
Ну себто, встаю і одразу берусь пити. Не знаю, навіщо вважати себе грубим Настільки, щоб йти і дивитись на ці пики. Ну добре, нехай, я жартую (це ж так – вірші), Але, як і ви, ігнорую люстро: нудить. То з чого б це раптом ви мали мені вірити? Не вірте мені. До побачення. Все буде Нормально. Толстой, Достоєвський, Жадан, Кафка.. Написано все, а паперу іще повно. Слова розлітаються - гострі, немов скалки, І падають долі – безспірні, немов порно. Нічого не буде. Нормально: вставай, падай, Вдихай, видихай, ігноруй, не люби, сліпни.. А день добігає кінця, і пора спати. Лягай, не знімаючи джинсів, пускай слину. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/17442.html |