Відростає моє волосся,
Руки повняться ніжним досвідом, І його на собі уносить Той, що будить мене удосвіта. Він цілує мене у очі Сонцем витканою павутинкою, Тихо вії мої лоскоче, По щоці стікає сльозинкою. І у пальцях його згасає Біль, що повзав моєю скронею, І волосся моє відростає, Як трава, під його долонею. Сновидіння тмяніє, гасне, Вин схиляється, дивиться в вічі, І русяві падають пасма, Наче дощ, на моє обличчя. Він кохає мене. Кохає. Він питається, як спалося. Посміхаюсь. І відчуваю – Відростає моє волосся. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/13460.html |