Привіт, сиджу у темряві
Сам по собі, чи сам собі.. Неначе впав із дерева, А втім, це тільки seems to be. Сусіди повкладалися Із казкою у черепі. Летять думки іздалеку, А я їх чую черевом. Летять суворі літери, Й такі нестерпні образи, Що ліпше пити літрами Без бога і кошторису. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/12544.html |