обдарована молодь кінчає в кулак
у концептуальному туалеті „купідону” зробіть голосніше верховну раду бо раптом літератори злякаються тих звуків неповнолітня офіціянка забирає в нас коньяк придбаний нагорі і приносить томатний сік бо так спокійніше дівчина щойно купила фуболку „я спала з лесем подеревянським” тепер зимою ходитиме без светра із холодними руками і відсутнім виразом очей сучасні поети допивають своє пиво у кнайп-клубі спускаються у підземку і зазирають у вічі натовпу ви не впізнаєте мене? ні? ну, то добре! не люблю коли мене впізнають у метро розумієш каже один з них у сучасному літературному процесі є така штука як підміна цінностей ага кажу ну то й шо? я – непопсовий літератор я не люблю давати автографи я пишу для алкоголіків та наркоманів я пишу про алкоголь, наркотики та секс я – непопсовий!!! (зараз вдарить себе у груди) все гаразд кажу в тебе шалені тексти ти - факін знаменитість у своєму харкові літературний слем остання барикада вся хуйня ти просто підходиш до будь-якої знайомої і кажеш до неї „ходімо, мала, я буду писати верлібри на твоїх білих цицьках і сідницях хочеш? у мене є пляшка денатурату і совєцький прапор я загорну тебе у нього і залишу на цьому даху різати вени небу” ти просто заходиш до міської ради тиснеш охоронцеві руку і говориш: „товаришу, зроби напалм і ми підпалимо цю факін богадєльню” той посміхається дурноватою посмішкою й витягає з кишені „депеш мод” на підпис твої очі пусті та непевні харківське небо у них тьмяніє і жовкне сучасний літературний процес у твоєму серці набуває химерних рис ти блукаєш його лабіринтами виловлюєш з його темних вод тривожну рибину твого кохання притискуєш до серця промовляєш до неї щось незрозуміле не втримуєш і вона майже мертва падає долі ти завжди пам”ятатимеш внутрішній колір її очей колір в який забарвлена твоя назавжди втрачена молодість |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/10098.html |