Ти п’яна рожа, я втратив зацікавленість в тобі
Крові бажаєш ти моєї побачити на стіні
Друзів твоїх старих ти знов собі найшла
Мене як того пса питаєш для зараху
Чи буду я в суботу, а як ні то йди ти в сраку
Я жив своїми мріями, розрушився мій світ
Брудний тонаж відкриє мені хід, розв’яже руки
Засмокче за собою, прокинуся я аж перед труною
Та остраху нема, бо мрій нема, бо мріяти то згубна штука
Твоє життя то сука що зарізала мене коли я був ще молодий та впевнений і сильний
Коли бажання відшуковував в тобі
А зараз м’ясника прийде до мене думка
Лиш якість швидкоплинного продукту підкорить мою хіть
Перебіг крові по жиластих хащах все більше турбуватиме мене
А дратувати буде все усміхнене, дурне, приречене до писку
Знайти себе у другому сортсписку, як перекваліфікований мастак,
Що втік і жити що хотів якось не так і криво перевтілитись у жабу
Знайти своє болото, свою маву, писати вірші замість своїх мрій. |
