Розклавши по полицям
Свій несамодостатній екзистенс,
Вже вкотре
Запитуюсь у самого себе:
Як же мені подолати
Той внутрішній розпач,
Який охоплює мене з періодичністю
В одну добу.
Та потім беру пляшку пива, записничок і йду до моря -
Писати вірші.
Там трохи заспокоююсь. |