А у мене до тебе ніжність,
що лоскотить і серце, і небо.
Невимовна журлива вічність,
що вживилась і б"ється з-під ребер.
А у мене для тебе ніжність,
павутинково-вереснева,
засріблити росою буденність,
пролетіти від мене до тебе.
Так у мене від тебе ніжність,
мов цукрова солодка вата,
щоб стуманити різку дійсність,
та укрити хмаринами м"яко.
Вітер нас заквітчає у ніжність,
із колоссям, травою, дощем,
ми так міцно переплелися,
де чиє вже навряд чи знайдем. |