Бля яке воно все...знайомонезнайоме. Я так не можу, чи можу?
Мене оточують жовті карлики, і навіть на конкурсів мудил я не зможу зайняти хоча б навіть друге місце. Місць не залишилось.
Однобокість і сірість. Сірість і похуїзм, от що керує життям, буттям. Це вбиває? Життя вбиває нас щодня, скорочуючись , а ми бля паримось з приводу випитого, скуренного.
Битовуха, їби їби її в рота.
Наркотичні засоби не вирішують проблему, хліб, вода, масло, пельмені теж не вирішують проблему. Чому б не заборонити і їх до вживання. А хулі,? Ні, ні, і ще раз ні я не хочу колотись, і я не хочу віджирати дупу. Просто весь час таке відчуття ніби життя йде стороною, а я десь в канаві, спостерігаю за ним. Звичайно під час сексу про це забуваеш, особливо на початку та в кінці.
Мабуть життя то і є секс, народження та дитинство, такі яскраві в своїх відчуттях, потім 30-40-50-...років якоїсь незрозумілої в тотальному сенсі хуїти, і бурний фініш. Такий бурний що люди навіть збираються щоб символічно поаплодувати тобі.
"Ахуеть кричали немци громка хлопая в ладоши"
Кожного дня, щодня жуючи, ковтаючи, перетравлюючи, висераючи ми не живемо.
Я прокидаюсь тоді, коли не хочу прокидатись, я їду 5 днів на тиждень туди, куди не хочу їхати, я роблю те, що не хочу робити. А чому бля? Правильно дЕтки, бо за це платять бабло. Бабло, лаве, бабулетки...і що ж я роблю з цим в сраку йобаним баблом? Я бля купую жратву, бухло, одіж, ще якусь хуїту купую, і знову іду на роботу. Проплативши інтернет дивлюся ще одну серії мр. Фримена, і мене криє, але абсолютно ні хуя не міняеться. Це схоже на те, коли з ранку, з бодуна тобі погано (ні бля, тобі не погано тобі піздєц як хуйово, бо твій мозок варять каннібали, а тіло хоче води так сильно, ніби з тебе її викачували вчора а не закачували) і ти думаєшь піздец, треба вступати до лав, анонімних алкоголіків, ну або бля в секту Иегови і кидати теє діло, але ввечері все знов починається, бо інакше не буває. Точніше буває, але не з тобою, з кимось іншим, з паралельного виміру, виміру який придумав хтось хворий утопією ЗДАРОВАЙ НАЦИИ І ЧЕЛАВЕЧЕСТВА.
Правільно БЛЯ, надо силу воли, и не жаловацца, а смела нести сваЙО знамя уперед. Куди вперед нести теє нахуй "знамя", коли тобі похуй на все з кожним днем все більше і більше. Коли думки приходять в голову все рідше і рідше, і ти їм радієш немов старим друзям, чу собутильникам. (та похуй як, кому ти їм радіш, просто радієш) і бля ти бухаєш зі своїми думками, навіть в колі друзів, навіть серед родичів, твоя шиза завжди буде найближчою істотою для тебе. Чому? Бо ви бля нахуй нерозлучні, аж поки ти не фінішуєш, запирскавши немов одіяла, сердця найближчих до тебе людей. |
