Я закохавсь. Зізнатися не соромно,
собі, тобі, йому, усьому світу,
лиш не їй.
Не те щоб – зась, не можу й край.
То більше ніж простий двобій.
І двоє по двоє. Не тіє не з тими.
Бракуються люди.
Десь брак, десь вінчання,
десь достигають плоди.
У кожного свОє кохання.
Коли серед ночі, коли очі в очі,
і труться кресла мов хорти.
Ім’я прошепочеш,
не тої, з ким в ночі.
А тої, що серце шепоче.
Ти винен, хоч знаєш, немає вини. |