Время это истинно то, что должно интересовать.
Распиздяя колхозного и лауреата правдивого.
Смертного и бессмертного…
Щупаешь его своими яйцами:
прошлое?; будущее?;
Момент ускользает,
Нечего ты с этим не сделаешь.
Чувствуешь свою беспомощность?
Слышишь, как брезжат кольца?
Тявкай рыба!
О демократии тявкай и несправедливости.
Катку вообще похуй, что ты думаешь…
Свяжи хоть два слова.
Допустим - «хочу» и «могу»
Допустим ты – рыба.
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: -0.64 Проголосовавших: 15
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
---Olena Semenchuk 3
Мене ця тема теж непокоїть, Оленко. І не лише мене.
Риба - це дуже символічно, як казала Ганна Карась, начальник обласного управління культури Івано-Франківська) Так само казав Денис Данько, поет і журналіст, який колись створив літ. об'єднанння "Біла риба", учасником якого мені довелося побувати.
Риба - провідний образ колективного підсвідомого. Ця тема заслуговує принаймні на ще одну товсту книгу Соломії Павличко)
http://myfhology.narod.ru/myth-animals/fish.html - тут дещо з міфології.
---Olena Semenchuk 3
І в нагрузку до вищезказаного.
РИБНА ТЕМАТИКА. У творах авторів, приналежних до “станіславського феномену” та деяких інших метапросторових явищ сучасного українського літературного процесу нав’язливо часто зустрічається символ Риби (Великий Риб-Перфецький у Андруховича, персонаж з ім’ям Карп у Іздрика, Чорна Риба в романі “Адепт” Єшкілєва і Гуцуляка та збірка О. Сливинського “Жертво-приношення великої риби”). Згідно з К. Юнґом символ Риби є визначальним для поточного християнського еону. Не виключено, що феномен “рибної тематики” пов’язаний з підсвідомим тяжінням сучасних українських літераторів-постмодерністів до універсальних знаків Сущого, які онтологічно абсолютно “не даються” до мистецької гри.
Роман БОНЧУК
Думаю, оскільки Лофа з Коломиї, його спокійно можна віднести до "станіславського феномену".
---Літ. редактор 5
дякую.
але мені все ж таки важко сприйняти й усвідомити, як можна мацати яйцями минуле? майбутнє? :)
мабуть, ці поняття не для мого маленького мозку.
---Olena Semenchuk 7
Щодо крео, так ми про нього й не розмовляли, наче. Ми тільки про рибу. Вона заслуговує на увагу. Особливо кистепера.
Об'єктивно віршик - ні шедевр)
---Olena Semenchuk 8
Ви все правильно зауважили, Оленко. Навіть не думайте, що я почну відстоювати літературну вартісність образів сесього твору.
А от щодо яєць... Абсолютно універсальний промацувальний прилад)
Надо же, стишок на русском. А вот комменты почему-то нет. Хотя все понятно. Маяковский вспомнился: много повелительных наклонений, восклицаний, обращений и жесткостей. Правда рыба не жестяная :)
Я сразу смазал карту будня,
плеснувши краску из стакана;
я показал на блюде студня
косые скулы океана.
На чешуе жестяной рыбы
прочел я зовы новых губ.
А вы
ноктюрн сыграть
могли бы
на флейте водосточных труб? (ВМ)