Пригадуєте одеський анекдот: звертаючись до чоловіка, який витяг з води їх сина, батьки запитують: “Ми вам, звісно, дякуємо, бо без вас би наш хлопчик потонув. Але де його кепочка?!” Пригадали? А тепер уявіть будь ласка стан цього чоловіка. Він, певне, водночас і здивований, і обурений, і... присоромлений. Адже й дійсно, врятувати “кепочку” він якось не додумався.
Приблизно у такому стані опинилися і рятувальники МНС Херсонської області. Вони дістають з незакритих люків то людей, то тварин, які туди втрапили, надають їм допомогу. А от з’ясувати, з якої саме глибини діставали й якому саме господарю належить люк – якось не здогадалися.
Не зробила цього і фахівець відділу взаємодії зі ЗМІ та зв’язків з громадськістю при ГУ МНС області Олена Маляренко. І даремно. Могла б розібратися, написати гострий соціальний матеріал про комунальні негаразди. Натомість, припустившись ряду неточностей, перемістила акценти на заходи самопорятунку та забезпечення власної безпеки. “Мовляв, не шукайте винних, а краще будьте пильними й обережними!” От і ... перепильнувала.
За допущені нею неточності служба приносить вибачення читачам обласних газет “Гривна” (№ 47) та “Булава” (№ 47), а також особисто директору водоканалу В.Г. Присяжнюку. Дійсно, глибина колодязя становить близько 3х метрів, а не близько 10-ти, як було зазначено у горезвісній статті “Незакриті люки - відкрите питання Херсонщини”. Дійсно, хто повинен дбати про наявність на люках кришок, фахівець відділу не встановила.
А от щодо “кепочки”...
Завданням відділу взаємодії зі ЗМІ та зв’язків з громадськістю є висвітлення роботи пожежних - рятувальників, вчасне інформування населення про ситуації, що сталися, а також публікація профілактичних матеріалів та проведення профілактичної роботи. Саме для цього щоранку, опрацювавши добові зведення, фахівці та інспектори відділу, через Інтернет та в телефонному режимі, оповіщають редакції газет та електронних видань про події останніх 24-х годин. Жоден із працівників відділу не є журналістом, і тому швидше підказує напрям роботи, аніж нав’язує готовий для публікації матеріал: будь ласка, маєте факт – проводьте журналістське розслідування, повертайте тему під різними кутами зору. Специфіка роботи служби порятунку не дозволяє зосередитися Відділу взаємодії зі ЗМІ та зв’язків з громадськістю виключно на деталізації “кривавих подробиць” та пошуку винних. Адже треба не тільки врятувати, а ще й запобігти та допомогти.
Але для того, щоб полегшити роботу журналістів, які будуть надалі опрацьовувати матеріал, і бути для них справжніми колегами, представники відділу надають фото та відео, статистичні відомості, відшукують на прохання редакцій та окремих журналістів архівні дані та цікаві факти. Не обходяться суто офіційними прес-конференціями та круглими столами. Не очікуючи хвалебних слів, закриваючи очі на деякі неточності чи дошкульні зауваження, яких (сподіваємося, ненавмисно) під час припускаються деякі колеги по перу. Бо саме так, толерантно і надійно, на думку фахівців та інспекторів, виглядає взаємодія – процес такий саме обопільний, як рух назустріч, як дружнє потискання руки.
Сподіваємося, і наш підхід до взаємодії з засобами масової інформації, і наші вибачення будуть прийняті правильно. Прикро думати, що “кепочка” стане приводом для взаємних образ чи професійних непорозумінь. |
