як на мене, надто багато образів, як для такого короткого тексту. В результаті вони (образи) накладаються один на одного і виходить малозрозуміла кольорова каша, а краса образів і зміст тексту багато в чому втрачаються.
До того ж текст, вочевидь, суто описовий. Якби зі згаданої вище каші викристалізовувалась ще яка думка чи емоція (окрім власне опису). В описових текстах мазки тре класти обережно і з помірною частотою.
---sandal 1
Дякую за нормальний комент.
От що я відповім.
Це дійсно маленька описова замальовочка. Нічого примусово і не потрібно уявляти. На перший план виходить естетизм і останній образ - краплі троянд.
Ніхто ж не каже що всі образ-и повинні уявитись. Ні )) Але післ прочитання складається загальна картина місця подій.
А емоція тут - позитив вірша і ніякого там кохання чи сенсу життя . Це міні віршик з міні ідеєю.
---PawlikDoc 2
Розумієш, я ж і не намагався щось "примусово уявляти", але образи - вони тим і відрізняються від символів, що їх поневолі якось уявляєш, щось таке само собою вимальовується в голові. Саме тому я й стверджую, що з ними треба обережно.
Як запис у щоденнику. Щоденник неодмiнно рожевого кольру, а мiж його сторiнок гербарiєм сохне сучасної конфiгурацiї дещо пожовкле листя, а також прозорi, солонi на смак, сльози автора.. Сльози щастя i самовтiхи. Але ж на вiрш не напрацювау, та? Паулiк?
Ноль
