Пам'ятаєш,
Як запускали повітряних демонів,
І обгоріле пір’я
Кружляло над вітряним пагорбом..?.
А в тебе
Гострі лікті,
А в тебе
Такі сподівання,
А ти
Збираєш докупи клапті когось, схожого на мене.
Ще десять хвилин, чуєш,
Пам’ятай,
Бо скоро,
Засурмить четвертий алярм -
І муситимем знову вставати з мертвих,
Марно сподіваючись –
Ні –
Обіцяючи собі,
Що цього разу
Справді востаннє. |