В Отстое добровольно
Я обстригаю нігті і волосся.
Я змиваю бруд з своїх рук.
Навіть ходжу на роботу.
Але їй того мало.
Ти суко, МС!
Волію ще раз побачити сніг.
Білий, холодний сніг, який буває тільки там.
Там де закінчується сон і приходить свідомість.
Свідомість даремно прожитих днів,
Втрачених можливостей і безкінечного порно.
Я кінчиками пальців руки відчув дотик дна.
Ніжно-лукаві поцілунки смерті.
Запах жіночої плоті і свого поту.
Смак гіркої туги і безмежної радості.
Я був на сповіді у самого себе
І я кохав самого себе.
Коли прийде літо той сніг все ще буде там.
Незайманий як чотирнадцятирічна дівчина
З гірського села біля Черемошу.
Її волосся протікає по трубах і виливається із наших кранів.
Ми п’ємо ту воду
А потім з наших уст ллється казус.
Але той сніг все-таки є.
Ти чуєш мене, суко?
Мартинюку Андрію.
Перша ніч весни 2009р. – – смерть +. |
Правила
+2 | Шедевр! Одно из лучшего здесь! |
+1 | Понравилось |
+0.5 | Что-то есть |
0 | Никак |
-0.5 | Хуже чем никак |
-1 | Отстой |
-2 | Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза! |
|
Средняя оценка крео: Проголосовавших: 1
! Голосование доступно только авторизованным пользователям |
|
|