Твої квіти вже давно зів’яли в моїй вазі..
Твої вірші розплилися разом із розлитим вчора пивом.
Залишилося лиш почуття відрази -
Вибач, я тепер не вірю в диво.
Моя правда здивувала всіх навколо
А за нею приховалася байдужість.
Я по-трохи розмикаю коло..
І зі мною дружить цьогорічна стужа.
Я не прощаюсь - мене буде довго ще видно.
Я просто іду крізь призму нездійснених мрій.
Ще мить - мені б стало нестерпно огидно
до себе. Що знаю блювотний цей запах обійм.
Я вже не ховаюсь у віршах. Я байдуже спокійна.
Я від тебе віддаляюсь крок за кроком..
Не приходь. Я хочу знову бути вільна.
Присмак волі кращий.
Я у тебе закохалась ненароком...
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
