Туман над водою, листя під ногами.
Вода обняла порожню труну холодними руками.
В труні 33 срібних й історія життя,
Що стоїть над водою.
Люди зібрались, усім щось ввижається,
А воно стоїть і мило всміхається.
Очі ці дивні щоднини змінюють колір,
Та я бачу, що вони вибирають не цей човен.
Є ті, що бачать, що щось є в труні.
Є ті , що бачать, як воно гуляє по воді.
Та ніхто не побачив те миле створіння, що на березі стояло
І тихо опівночі на небі зірки рахувало,
Та згодом знайшло і свою,
Із неба зняло і в кишеню поклало. |