Українська версія
«Запорожець Вася»
У селі було тихо, третя ночі.
Хлопець Микола йшов по багнюці зі своїм другом Іваном у двір до баби Ґандзі за самогоном. Вони ще не протверезіли від першої банки, тому зорі мерехтіли і дерева ходили ходуном. Баба Ґандзя спала, хоч як вони кричали баба їм не відкрила бо була глуха! Вертаючись додому вони голосно матюкались поки не побачили його…
Блакитний Запорожець тихенько стояв у дворі сусіда… від подиву Микола зомлів, а Івана вирвало… Хлопці в житті ніколи не бачили нічого крутішого за трактор, а тут таке…
Івану стало геть зле і він пішов до дому, а Микола вирішив купити це диво будь що. Він не пив місяць щоб зібрати ту ціну, яку призначив хазяїн. Хазяїн алкаш – проблем не було.
- Бережи Васю.
- Я Микола.
- Вася це запорожець.
- У, бля, запорожець знач козак.
І ось щастя: купив, сидить у кабінці і рулить… просто їздить не вміє, машина не заводиться, но уже рулить…
І тут таке, випив трохи… іще випив… і машина сама поїхала. Поле, дерева, кущі, багнюка… от воно щастя…
Наступного дня треба випендрицця.
- Іван, пашлі катаця!
- Так в тебеж бензіна нема…
- Не сци, це ж Вася, пьєш самогонку і він сам їде…
- Сам ти Вася.
Не варто було казати такі слова, обідився Вася і переїхав Івана. Микола в шоці, але Івана все таки поховав у саду шоб не нашли…
Тільки поклав лопату аж ніц Галя йде, відра несе з яблуками.
- Галя! Галька!!!
- Шо тобі?
- Поїхали в клуб!
- То відчиняй кузов відра покладу.
Залізла вона на переднє місце. Микола нєрвнічає, а Васі нравиця – яблуками пахне і дівочі сідниці м’якенькі. Микола дав газу, і рванув Вася як самольот до клуба.
- Ой пасіба Микола, ой Пасіба, а яблука собі остав. Труси? Та хай в тебе лежать, заберу потом коли вдруге кататимеш.
Пішла…
Микола зомлів, а Вася заплакав бензіном - гарна Галька!
Тут по селу пішло, шо Іван пропав. Перекопали все село нашли в садку живого, але п’яного з поломаними ребрами і в грязюці, відкопався собака… і розказав Іван, шо це Микола, сучий син, таке наробив, чуть зі світу не зжив, а добра баба Ґандзя принесла живильного самогону і відходила бідного… І пішло все село, хто з граблями, хто з лопатами, на Миколу з Васьою. ВБИТЬ ЗАСРАНЦІВ – кричали баби з мужиками… одна Галька плакала і жаліла шо труси не забрала…
Нашли! Хотіли вбить, але Микола у всьому признався, шо бухав багато і машина в нього дурна на весь капот, і сказав шо більше не буде вбивать Івана ні разу, плакав, божився і люди його пожаліли… і отправили до Галі труси однести.
От і все!
А Вася? Васю передєлали на трактор і випустили на волю в садок.
Тепер у нього щастя, адже в садку кожен день збирає яблука Галя… |
