смак
насправді прощання солодке,
нудотно-солодке, як незброджена брага.
як карамельна патока.
як ароматизована губна помада.
як дешеві сигари з лікерними ароматами.
воно застигає у горлі
великим шматком цукрової вати,
що, мало того що вата,
так ще й солодка. сука.
ти стоїш на платформі
і ковтаєш її, ковтаєш,
разом з залізничним пилом,
оголошеннями по гучномовцю,
їдким запахом циганських дітей
і свіжих, завжди, біляшів.
насправді прощання
трапляється тільки раз в житті.
прощання: солодке, як вата.
як вата з армійських спальників.
як вата у операційній.
один раз у житті.
а потім до нього звикаєш.
звикаєш з першого разу.
як до ментолових жуйок.
орбіт солодке прощання.
сука.
рима
ми будемо білими дірами.
чорними едельвейсами.
ми будемо жити, кохана
у горах або у морі.
нехай не виходить літати
дешевими авіарейсами,
ми станемо птахами сірими.
ми станемо пухом тополі.
з тобою ми будемо в риму,
нехай користовану всіми.
нехай у банальну, галіму,
як кримські чаї із сіна.
ми будем двома горобцями,
що не розрізнити у зграї.
тільки би до нестями
цвірінькать: кохаю, кохаю.
щедрівка
як у нашому селі
кращі в світі ковалі!
кращі в світі пастухи!
кращі сапи і граблі,
кращі з таком лантухи!
кращі дірки в лантухах!
кращі хустки у гробах!
як у нашому селі
груші родять у ріллі!
на калині – карасі,
в будах брешуть жиди всі.
як у нашому селі
у озерах – москалі!
в магазині – кочерга,
а в печі – хліб вистига!
на столі – горівка,
за вікном – щедрівка!
в роті – цукору шматок,
у волоссі любисток,
в ліжку – господиня гожа!
ой, дай боже! |
