вчора були в одному крейзі ресторанчику, і вирішила я замовити коктейль "крейзі потяг", потому как, самі розумієте, як же таке оминути тепловозівцю зі звільненою свідомістю - мені і принесли потяг)))) шість келішків: мартіні драй, апельсиновий сік, горілку, томатний сік, абсент і спрайт
враховуючи, що перед тим було випито 12-річного віскі та безалкогольного мохіто, в решті решт я доїхала до кінцевої, але вагон с абсентом їхав аж три години)
"В тот день приступили к Нему саддукеи, которые говорят, что нет воскресения, и спросили Его: Учитель! Моисей сказал: если кто умрет, не имея детей, то брат его пусть возьмет за себя жену его и восстановит семя брату своему; было у нас семь братьев; первый, женившись, умер и, не имея детей, оставил жену свою брату своему; подобно и второй, и третий, даже до седьмого; после же всех умерла и жена; итак, в воскресении, которого из семи будет она женою? ибо все имели ее. Иисус сказал им в ответ: заблуждаетесь, не зная Писаний, ни силы Божией, ибо в воскресении ни женятся, ни выходят замуж, но пребывают, как Ангелы Божии на небесах" (Мф 22:23-30).
Я понимаю, что этот ответ оставляет после себя некоторые вопросы и пожелания, однако я дополню его следующим текстом:
"Но, как написано: не видел того глаз, не слышало ухо, и не приходило то на сердце человеку, что приготовил Бог любящим Его" (1Кор 2:9).
это беспесды, и как раз когда захожу сюда, в тамбуре как последние посты - ихние. к чему бы это? вроде не думал ни о чем таком... может это знак, типа тепловозовку у меня устроить?
сегодня утром, когда я лег досыпать мне приснился сон: ко мне в гости приехал басаргин, (он назвался нло, но меня не проведешь) и две миловидные девицы, тоже с теплого. посидели у меня, попили кофею, а потом решили к каким-то моим друзьям, на шашлык. и че-то я слишком долго собирался, то то не найду, то это, они так меня и не дождались, без меня поехали.
Ваня, я коли з харкова їхав, так зі мною у купе їхали бабуля з онуком...ця мала гадіна кожні 20-30 хвилин дивилася на годинника і казав котра година, скільки ми проїхали і скільки залишилося...йобнуця можна! А ще з закритим вікном...
Так от...думаю треба чимось зайняти малого...а шо в мене є...книга кулінського...ну я без зайвих думок - на, тримай...через хвилину я припам'ятовую, шо там же матюки! А потім думаю - ну і хуй з ними...навіть думав дати йому зошит з олівцем, шоб нові слова виписував...ги) через деякий час я зрозумів усю неяковість ситуації, коли книгу взяла бабуся...її брови іноді підіймалися...напевно від здивування побачених слів...але я сподівався, шо то її так прє творчість...
Короче вона відклала книжку хвилин через 5 і сказала, шо це не поезія...це шопопало і взагалі як таке видали...ги)
о так от, Ваня)))
---nlo 192609
уґу.
але, вдаряючись в психоаналіз, стає ясно, що з особистим життям у мене всьо хорошо, як і з жатецьким гусем, а от до чого там була дашаштейн і світлицький, я не пойняу.
І присниться ж.
Запросила мене дашаштейн у гості. На вулицю Світлицького. Приходжу, а вона сидить за ноутом і щось собі хоботить. А хата повна малолітніх курвів. І їхня малолітньокурв'яча госпожа починає на мене нависати, мовляв, вибирай собі дзєвочку, даша за тебе заплатила. Я їй і кажу, що вона, курва, спятіла, яка дзєвочка, я собі пиво п'ю, жатецький гусь. А даша хоботиться собі зі своїм ноутом, типу ніпрічьом. І от я сиджу з гусем, а прастітуткі грязниє оточують мене і починають насупати. Я кажу "даша, спасай, баби охуїли" і прокидаюся. Жах. Треба раніше лягати.
