фіранки
відгомін відплив відірвання
застудлі олив"яні бливи
тонули
у глеві загуслім
із виглядом мирних звіряток.
сьогодні випали кислі дощі, й усі асфальтові стежі у подвір"ях стали зеленими.
Ума:
звичка ходити босоніж тепер є шкідливою, тож я почала напинати на нозі ґумовані чоботі. йо, то ж марне - пошкавкаю дещо та й падаю у траву - сміятись.
Дахо:
взагалі, я нічо" не вдію з усіма тими клопотами. хай саме закрутає. людина ж бо мусить бацтати та ровером їздити.
йєн, до тарилі тої ходити. най най Лєнка скочить.
по візії.
Ума:
а пригостинець той загортаний є дешо! таквий міцний дим вихиляє, сиє таном як тракторована хмара. Аж грудка, звірятко, скочить.
та й най гріє, бо ж тїло добре ма". Лєнка? Ги, так, бацтаєця моцно.
Лєнка:
а я не знаю.
лишалося яких пів години, тож Лєнка побігла дорогою у бік залізниці, їй ще трохи дивились услід, надто гарною бо була, а тоді заспівали знову:
фіранки
відгомін відплив відірвання
застудлі олив"яні бливи
тонули
у глеві загуслім
із виглядом мирних звіряток. |
