Miarana, 2006-09-06: Всесильне почуттяЯкось ввечері на березі морському,
Коли на пляжі не було людей.
Почула я мелодію знайому,
А звідки та нікому невідомо.
Мабуть то був наспів твоїх очей.
Ми йшли удвох, але ти був далеко.
Твої думки блукали поміж нас.
Частина їх в минулого тенетах,
Частина у достатку і монетах,
Але про нас твої думки зникали враз.
Чи може то мені лише здавалося,
Що ти останнім часом трохи інший?
Неначе зовсім я тебе не розумію.
Чи то бажання бути із тобою тліє?
Та все ж мелодія твоїх очей луна…
Ми далі йшли, навколо стало темно.
Вже місяць молодий на трон свій сів.
А я у серці біль тяжкий відчула,
Немовби і моя любов заснула.
І ніби саме цього ти хотів.
Я подивилася на тебе - ти йшов мовчки.
Я глянула на море, небо, зорі,
На все, що дивний всесвіт дарував:
Дарма я мріяла ділити це з тобою,
Бо не для мене ти єдиним став.
Наскільки сили є побігла я до моря.
Рятуй мене, - я глибину благала.
На допомогу збіглися всі зорі,
І вітерець підштовхував мене.
Бо знали ті від кого я втікала.
Не запливай далеко, - це єдине
Що вимовив ти, удогін мені.
Та було пізно, бо велике море
Дозволило собі мене забрати
Й на дні в своїй обіймах поховати.
Я опинилася в обіймах глибини…
Все сталось дуже швидко і раптово…
Лише в лікарні я тебе впізнала
Й дізналась, що у тяжкій боротьбі
Зі всесвітом мене ти врятував,
Життя моє у моря відібрав.
В твоєму серці є всесильне почуття
Яке в мені згубив не ти а я. |
Правила
| +2 | Шедевр! Одно из лучшего здесь! |
| +1 | Понравилось |
| +0.5 | Что-то есть |
| 0 | Никак |
| -0.5 | Хуже чем никак |
| -1 | Отстой |
| -2 | Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза! |
|
Средняя оценка крео:
Проголосовавших: 1
! Голосование доступно только авторизованным пользователям |
|
|
