я дюймовочка.
сплю в твоїх долонях,
гріюся від подиху,
вкриваюсь твоїм теплим поглядом,
наче ковдрою.
світло для мене -
не сонце, а твої карі очі
дзеркало - душа.
я танцюю під ритм твого серця.
я стрибаю на пульсі, як на батуті.
я вмиваюсь сльозою сонця.
ділю з тобою життя,
відрізаючи собі маленький шматочок.
бо ж я - дюймовочка
і коли дивитимешся на іншу,
згадай, що я замерзаю.
як даватимеш їй руку,
пам'ятай, що цим
лишаєш мене прихистку.
впускатимеш її в своє серце,
знай - я сумую.
зрозумій,
що я існую лиш для того,
щоб кожного дня з'їдати
маленький шматочок
хліба насущного... |