Вдалі заблистів огонёк
Срєдь шумного моря і волн
Відать мені шле він привіт
Я махаю йому рукой.
Вночі він блистить срєді волн
Не спиться навєрно комусь
І чий освіщаєш ти путь?
Чи любить тебе хто-нібудь?
Штормить і бушує стихія
Вдалі блистить огонёк
Піду напишу стіхі я
Про то, как он далёк.
Про то, што увідєл он страни
Моря, океани, людей
Про то, што он тоже страннік
Срєді беспорадних днєй.
Свистітиму вогнику в морі
Нехай він мені відповість.
Цікаво, чи вміє свистіти
Блістящий вдалі огонёк?
Чого ти шукаєш, безропотний?
Што нужно тєбє на чужбінє?
Чого не сидиться дома?
Влєчьот тебе море синє?
Влєкут тебе дальні страни
В таку беспокойну пору
А знаєш, я тобою пишаюсь,
Вєдь ти комусь освіщаїш дорогу!
Шо ти не боїшся сражаться
З бурхливми хвилями дужими
Тобі посвящу я пісню
Не залишуся я байдужим.
Я включу свій маленький фонарик
Посвічу йому у отвєт
Єслі шо, хай мій жест сприймає
Як несмілий і скромний прівєт. |
