Паперові, із крильцями,
Зі стрімкими вітрильцями,
Ловлять вітер й злітають
І геть навіки зникають.
Інші з хижими дзьобами,
Пазурами – страшними скобами –
Нервові рватимуть звивини,
Залишаючи шрамів заглибини.
Треті стіною постануть,
Льодом весняним розтануть
І сліз безупинним широким
Зійдуть бурхливим потоком.
А ці... Щирим серцем народжені,
Утрьох так чарівно узгоджені,
Назустріч злітають, паруються,
Множаться...
Погляд...
Цілуються... |
