Все буде добре , нас втомили люди
Палати лікарняні- нащі площі
Так добре милий ,що нічого вже не буде
Сумних пророцтв вокзалів і урочищ
Гостей не призваних
Лише зелене місто
На блідо-сірім тлі.
Моїх фантомів.
І ми с тобою йдемо дуже тихо.
Від краю і до краю до судоми.
Вмираючи в обіймах театрально
Народжусь у соте, вже не важко
Лети до храму чи до біса моя пташко
Мені уже і море по коліна
Уже мені і віриться без віри
В кохання, що обіцяно із неба.
Без посилань , листівок і прольонів.
В твоїх руках застигли мої стони.
Так добре, що нічого вже не буде
Лиш ми з тобою і імя нам легіони. |
