Зненависть до колишніх ґебістів, тих, що вбили Стуса.
Походи на лижвах у Святошині, зупинки біля меморіяльної дошки та фотоґрафування поряд із нею. У сумці - збірка "Вікна в позапростір". Під курткою - Вальтер ППК.
Писати.
Листи.
Які отримає ґенерал Смерть.
Завгин торошить покоринням стигої звіри.
Неуруш. Доганним терепом невидним
цієї темряви поквилі - у бростях із тобою рівні
Впадуть на длуг.
Малюйте ґімнасток. В альбомі. Від часу до часу згадуйте про море.
Примирення зі своєю смертю. Й зі смертю взагалі. Паталоґоанатоми - найпривітніші з лікарів. Найлюдяніші. Чи багато їдять ґімнастки? Вони п"ють ясминовий чай. Їм страшно? Ні.
Вирлини димом марно гають, на хиз коризни погаси
Дивійні хтива та примари - займисті твані укривали
У пругах тлійні голоси угвини стризані займали.
По надній криговій потолі - пройди, збагни,
що ти єси.
Коли колишні ґебісти сидітимуть на палях, ми повдягаємо ковпачки та готуватимемо цитринові тістечка. Передайте мені, будь-ласка, коржика з вишенькою. А що ґенерал Смерть? Найлюдяніший. Він не прийде одразу. Він взагалі не прийде. Він приходить до гідних.
Негідники просто поврізують дуба (атбросят канькі).
А за поталом край укванний у гуді трійлом затина
навсе. Тобі впинає згані і рочить пасма пагіння
Терновим грудом. Друт останній. Зніми зі свого реченця
У колі згуканої скалі навмин закрешене тіння
Її жули. Та перед згорном, піднесений у чирий лин
Доведе торохом за тлани,
як мусним вигиром чорнавим
Ятрує крешний. Спомин. Зтин.
Ну, ґімнастки, до роботи! Годі палити, думайте про спорт.
Та космічні подорожі. |
