Не літати літакам. Більше. Довше. Черга за ракетами. Зеленими.
Погода
туманна
холодна.
Час для прогулянок містом. ПрОхідок. Знахідок. Знайомств та нетривалих стосунків. До снігу. До паморозі на шибах. В трамваї. Зникаєш у хмарі, за десять кроків вІд. За десять днів дО. На все та по всьому. По обмінах теплом, по дарунках, які не відчути руками.
А поряд проїздить машина, повільно, з жовтим ліхтарем, схожа на пароплав. Я не дивитимусь туди, я йтиму обличчям до холодного фронту, на межі якого такі дивні та м"які тумани.
Непевної статі істоти-покемони, приладнані до наплічників, значки з тризубами та червоно-чорними прапорами. Прогуляні уроки, пропущені лєкції, не зроблені вчасно замовлення, стоси паперів, мате та крекери. Звуки клавіатури. Вночі. Хіба я сплю? Ні.
Місто. Білі вулиці. Перші сліди.
І перші постріли. |
