Розваги. Тумани. ЛистОпад. Походи. В колоні - рядами по чотири. Під прапорами. Думки зовсім про інше. Войовничість вагою, стіною - обІч, вона нагло стає затяжкОю й відсуває мене: у мряки та нічні морози, у шкіру на шиї студентки-журналістки-китаянки, у голоси дівчаток-підлітків-націоналісток. Слава Нації! - Смерть ворогам! Серйозно але зовсім не так важко як виходить у мене. Без олива у кожному слові, без непоголеного обличчя, без великих колес та звуків з-ковадла. "Тече річка Тиса..."
Я - фанатка! - кричиш, вимахуєш своїм прапорцем, звертаєшся до мене на "ти". Чотирнадцять та двадцять вісім. Шістьдесят дев"ять. Гей-го!
Завтра ти спатимеш на уроках, мовчатимеш у відповідь на питання, годину сидітимеш в туалеті. Подивишся в люстро на своє брудне волосся і посміхнешся. Від вуха до вуха. Свобода народам! Свобода людині! Ги-ги.
...В наших наплічниках знайдуть тумани та згорнуті прапори. |