Бульдозер Харитонович, 2005-11-06: РоздоріжжяЧому життя таке складне?Чому такої проблеми як у мене немає в жодної людини?
У мене вже давно є квартира.Так, звісно, мені зручно в ній, але...
...але я не можу залишити своє маленьке роздоріжжя.Колись давно я протоптав його по килиму.Воно з’єднує плиту-холодильник-туалет-ліжко-комп’ютер.Я кілька разів хотів сходити у комірчину або на балкон, але мені було дуже болісно на душі від однієї тільки думки про те, що я потім не знайду своє маленьке роздоріжжя.
Зараз мені дуже хочеться позривати шпалери, бо квітки на них день і ніч дивляться на мене і це мене дратує.Дуже дратує.Невже я вчився в інституті для того, щоб якісь квітки на мене вирячувались!?Але я не можу зірвати їх, бо коли я піду до шпалер, то потім може вже не знайду своє малесеньке рідненьке роздоріжжя.
Що я буду без нього робити!?Я помру з голоду, бо поряд не буде комп’ютера і я не зможу заробити грошей і замовити їжу.”Як я буду жити без їжі?Як я буду жити без ІНТЕРНЕТУ?Хіба це можливо?!
Я хотів знайти допомоги у друзів по ICQ, на форумах та у чатах, але всі відповіді не дуже відрізнялись одна від одної.Всі писали:"Харош заганятись”.Хіба ж я заганяюсь???!!!Які всі вони безсердечні й жорстокі.
Декілька разі я навіть хотів піти у похід із квартири прямо у той жорстокий світ, але я вже давно викинув ключа від дверей, щоби ніколи не залишити свій мирний і спокійний душевний затишок на цьому роздоріжжі.
Який же я нікчемний.Я боюсь ризикнути, щоб звідати досі небачене.Але ж я вже років з десять жив ту такій злагоді із своїм маленьким роздоріжжям.От сиджу тепер на перехресті, обійнявши руками голову і плачу.Ні!Я ніколи не залишу таку гармонію зі світом.Пішли ті квітки до дупи!Воне не розлучать мене з моїм ріднесеньким роздоріжжям. |
Правила
| +2 | Шедевр! Одно из лучшего здесь! |
| +1 | Понравилось |
| +0.5 | Что-то есть |
| 0 | Никак |
| -0.5 | Хуже чем никак |
| -1 | Отстой |
| -2 | Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза! |
|
! Голосование доступно только авторизованным пользователям |
|
|
