Коли приходить несподівано минуле...
Не приходь більше до мене,
Уві сні, тим паче, на яву,
Тепер я навіть дихаю інакше,
Бо вже тобою зовсім не живу.
І все змінила, як пішов від мене,
Свій запах, присмак, навіть почуття,
Залиш мене й тепер, так буде краще,
Звільни думки мої і не чіпай життя.
Я все тобі сьогодні пробачаю,
Тільки не стій, і часу не кради,
Як боляче було, я й досі пам’ятаю,
Тож я прошу, облиш мене і йди. |
