Знаки питання, знаки оклику, знаки обмеження швидкостей. Що обираєш ти? Розстріл або шибеницю? Сходить озима пшениця. Сто один старий вірш у чорному зошиті, в заліковій книжці, у паспорті, в свідоцтві про народження. Позначки про смерть. Якої не минути. Чому? Дві дівчини стоять біля дороги. Білі ноги, короткі спідниці, дитячі мрії. Не справдились. Не відбулися. Вночі, в обіймах, плюшеве дитинство.
Сонце переходить трасу. МОстом. Над містом, над небом, ногами творячи вечір. Втомлені губи, короткі спідниці, холодні руки. І запах, від якого нудить. Обличчя, втиснуті у шиби маршрутівок. Щасливі? Світлофор перемикається на жовте. Непевне. Нервове. А що там? Довгі шляхи додому.
Ти кусаєш себе за згини пальців. Ти тулишся головою до скла. Перечитую десять разів. Десять зупинок, десять хвилин. Втома. Автобус. Дитинство.
Не дивись. |