| 2005-09-14 : Сум :
Одинаки. |  |
Мініатюрами життя завалюючи пам'ять
Я зненацька розумію що ти є
Зовсім поруч - у цьому вимірі,
Але
Нібито з іншого пространства.
І твої очі, що розфарбовують погляд,
Можна годинами слухати оди твоїм принципам
Тримати тебе за руку і навіть кохати
Хочаб за те, що ти прийшов з іншого світу
Майже як і я.
Але щось тут не є справжнім,
Може моє бажання зрозуміти все?
Може наше життя по одинці,
А може то я не справжня в твоєму всесвіті?
У будь якому разі
Ми намагаємось втікти один від одного
Не поринаючи в глибини
І не створюючи стосунків
В яких потім просто не можливо буде
Розібрати хто з нас є хто,
Тому знов сховаємось в своїх штучних будинках
З табличками на дверцятах "Одинаки". |
Правила
| +2 | Шедевр! Одно из лучшего здесь! |
| +1 | Понравилось |
| +0.5 | Что-то есть |
| 0 | Никак |
| -0.5 | Хуже чем никак |
| -1 | Отстой |
| -2 | Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза! |
|
! Голосование доступно только авторизованным пользователям |
|
|
