1 креа
24 серпня
Парадний трепет пелюсток,
і гра сонорними,
межа між «Запад» і «Восток»
і Лавра з дзвонами,
вінки, стрічки і сап’янці,
Кобзар в кобзариках,
жовто-блакитні прапорці,
кравці в кучмариках.
І з-поміж натовпу — митець
Зів’ється в хмароньки,
крапне на масний папірець
cлова-ліхтарики:
y нього там і солов’ї,
і дух конвалії,
і запороженьки живі
(після аварії?).
І як горнятко, що співа:
«Майн ліберн Аугустін»,
він вірить у свої слова -
мистецькі зарості.
Та поміж зірок
забуваєш про втому і пил.
А вже не підходить святочне «Як серце, любіть…»
Ліпше вже: «Можно забыть,
где и когда
пуза растил и зады,
но землю, с которой вдвоём голодал,
нельзя никогда забыть».
2 креа
ДЕНЬ НЕЗАВИСИМОСТИ
Плачет седой человек,
плачет в большие руки
на переломе эпох
от безысходной муки.
Давно и в другой стране
рос крепким душой и телом,
сердце не знало грез,
занят был общим делом.
Жил как работал, а жил
зло и легко — со взлетом.
И не копил. Грешил
по мелким, мещанским счетам —
крут был «с кем надо». Но
у дней есть своя работа -
жизни цветное кино
крутить без обратного хода.
История что-то рвет
и рядится в новое платье.
Мы сделали поворот
по судьбам своих же братьев…
И плачет седой человек,
плачет в худые руки,
чувствуя, что его
не понимают внуки.
3 креа
* * *
Сценарний хід масштабний і зручний.
Усі свої зіграли ролі в драмі.
Та розібралися хіба, хто – чий?
І хто програвся так цікаво нами?
Людино, ближча будь до осторог.
І пам’ятай: любе життя – єдине.
Тож незалежно від поразок-перемог
З театру часу вийди як людина.
4 креа
КРАЇНОЗНАВСТВО
На картатій мапі
На вузькому полі
Є великі страни
Є широкі долі
Є зелені хащі,
Є глибокі ріки
Та не намалюєш
Спалахи і скрики.
І благословенні
Страни є , правдиво.
Та хіба то кожен
В кожній є щасливим?
З.Ы. Сорри, но пка перевода старушек через дорогу не будет |