Я зриваю з себе залишки тіла
І зриваюсь у вір почуттів
Я багато чого на собі зрозуміла
Про контрасність і різність світів.
Наче спалах себе відчуваю
І та темрява - справжній мій дім
Я кричу, я стону, я благаю -
Щоб мене повернули моїм!
Що за сила навіює мари?
Чи то пам'ять моя - не моя?
Наче небо затягують хмари
Бо я геть не бажаю життя.
Знову тіло моє воскресять
Знову вкрутять мене у життя
А я буду лежать і мовчать
Бо все це життя - то не я
То не я...
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
