Однажди в українському селі, у сільському клубі проводилося вручення премії “Оскар” за кращу жіночу роль у мультфільмі “Жив був пес”. Ј ні у кого не було сумнівів, що того оскара отримає незрівнянна доярка Маруся. Ј ось вже мав настати той довгожданий момент вручення оскара, як ведучий оголосив, що оскар за жіночу роль у фільмі “Жив був пес” отримала Наталка з сусіднього села. Усі дуже засмутилися. А Маруся вибігла на вулицю, сіла на крилечко і стала гірко-гірко плакать у свою хустинку . А мімо йшов кузнець Федя. Він не залишився байдужий до горя дівчини, та й запитав в неї чому вона так гірко-гірко плаче. А вона йому говорить крізь сльози:
- Там дають….гу гу …там даьють…иииии…- Ј плаче ще більше.
А Федір витирає їй очі, та й так ласкаво питає в неї
- Що там дають, красуню?
А Маруся уся у ростроїних чувствах відповідає із гіркою досадою у горлі:
- Да Оскар, блядь!
А Хвранцузький шпійон то підслухав і назвав дії чоловіків, що наносять жінкам тяжкі душевні пошкодження – оскорблять. Да, кстсаті, Оскара за кращий саундтрек к фільму “Жив був пес” отримав саундтрек к фільму “Жив був пес”. А сам пес вмер від передозування наркотиків, він просто випадково з’їв папугу с красними очима, яку придумав Vel |
