невiдмовна яснiсть невимовна химернiсть
зорi смарагдовi темно
розколються очi пролiски шкiрянi вiзерунки
ринва спiва дощами
нахили мене донизу до самого зойку прикореневого
тримай за долонi мiцно
нахили мене до теплого до смутку до сплетiння дiвочого
дивись в зiницi дивися
присмак хiни дерева виблискують дотягнися
випий ще мого срiбла
коли прохолоне вигинатимусь як народжена як занепад
поперек спить духмяно
лови пальцi в себе на грудях дихай вдосвiта велетень
спина провалля ковдра
безлiч безлад бiля шелесту поштового задля блискiток
тисне ходи до мене
дивись як вигонився паросток дай вилизати обличчя
серденько зойкни слухай
втопи в силуетi тiльки для того для зараз для потiм
ясене сiра вовна
сповий мене заколисай сузiр'ями шляхами трикутниками
затишок сiль зап'ястя
зорi смарагдово темно
тисне ходи до мене
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: . . . Проголосовавших: 1
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
