Не знаю як й не знаю де
можливо є комуся зле.
Не знаю, та й не запитаю,
не намагаюсь, не вгадаю.
Оцей з"явився, той помер,
в цей час за вухом хтось потер.
Життя іде - коловорот,
а смерть у грі цій просто лот.
я сходжу з глузду - це є факт,
чого не вб"є мене маньяк?
Чому із двох нас зникнув ти?
Чи я помру від самоти?
Але навіщо помирать?
Бо я не вміла так брехать,
чи не хотіла вимовлять: "Люблю"?
- вважала краще промовчать.
Усе тече, земля вбира,
неначе пам"яті вода,
і з часом крига розтає,
годинник з рік уже не б"є. |
