Сьогодні мало віри,
Алесвятих багато,
І храмів вже надміру,
А кожен день – то свято...
Релігія – вистава,
Це шоу для всіх нас,
Бо з нас ніхто не вірить
Пройшов той дивний час...
Скажи мені, де та дорога,
Що приведе мене до Бога
Чи не заросла терном зневіри,
Вкажи мені, я нею йтиму... вперед...
Ти знаєш, я бути лідером хочу
Щоби вести народ щодня і щоночі
Але я загубився, не бачать мої очі
Крізь темінь гріхів, крізь жадобу і гроші
Хотілося спитати куди цей світ тікає?
У ньому жити важко, і віри вже немає...
Літають вже на небо – знайти бо хочуть Бога
Та все це їм даремно – не там його дорога...
Але шукаю правди, я ще шукаю Бога,
Веду людей з собою, лише якась тривога
Усе скребе у серце, і непокоїть душу
А що, як я не знайду? Ні, я знайти-то мушу!
І хтось сказав мені у спину
«Це все дурня! Облиш-но, сину»
Та я повернувся до цієї людини,
Сказав: „Ні, я це не покину”...
Від нас відкололось ще кілька людей,
Вони відвернулись від віри дверей
Які все ще нас чекали у кінці
Того шляху, по якому йшли ми всі ...
Я все губився більше, кружляв, стояв на місці
І світло боже згасло, залишивсь наодинці
Лиш я, і шлях до Бога, усі ж бо потікали,
Лиш я, й моя тривога... А віри було мало...
І ось, годинник точний, що відміряв мій час
Впустив іще піщинку, і як, як вогник, згас...
Постав я перед брамою, я знаю, куди йти
Це є та Божа стежка, яку не зміг знайти...
Це є моя дорога до Бога,
Це є моя дорога до Бога,
Я бачу дороги тієї кінець
В кінці дороги чекає Творець...
Ти знаєш – то так дивно, відчути його подих,
Відчути своєю спиною, його легенький дотик...
Відчути, що існує, що любить і цінує
Наш Бог усіх нас... Ти взнаєш – прийде час..
Я втратив масу часу, та не знайшов дороги,
Носив тоді і рясу, та не відчув я Бога,
А відповідь побачив, коли настав мій час.
Нема до нього шляху, бо Бог живе у нас.
Дорога до Бога,
Серед поля зневіри
Може, ще трохи,
І я побачу надію.
По дорозі до Бога
Буду я вічно йти
Кривавими ступнями
Залишаючи сліди... |
