Однажди в українському селі наладілі проізводство свєжерублєних колбас. Рубілі туда і коров, і свиней, вопщем всё живоє, что попадалось на путі Миколі, которий работав в тє далёкіє врємєна забойщиком. І от однажди случілось ЧП: попалась на путі Миколі соплівая дєвочка Насця, которую так назвалі в честь дєдушкі, потому что дєд сцяв гдє попало. І, як то кажуть, нашла коса на вила. Дєвачка воспітивалась в жосткой атмосфєрє сім’ї заядлих лєнінцев-марксістов і знала як впорацця даже з буфєтчицой, нє говоря уже о рядових забойщиках. І от зійшлися дві тєні! Грала сурова музика (як в Глобусі про “какашкі”), даже іще суровіша! Рядом рітмічно работав агрегат по пєрєработкє ковбаси… всё було дуже напряжонно, вокруг висіли гачки на цепах, йшов дим і врємя от врємєні шось десь шипіло. Микола і Насця стали сурово обмінюватись підзатильниками, шпалами, щолбанами с размаху, черепашками, а потом позже, коли розігрілись, і пєндалями! А Микола бил нє совсєм здоров – бо много курив, і був у нєво радікуліт і солі. І от через время начали у Насці випадать із носа соплі, а у миколи солі, і пряміссінько в рітмічено работающий агрегат. Драка конєшно закончилась нанєсєнієм лёгкіх тєлєсних сіняков і рубцов (нє бєз етого, как говоріцца). Но наша сюжетная лінія повертає рєзко в другую сторону. Потому что ковбасу ту – коли стали сортіровать по виходу із агре-Гатта – рішили розділить на два сорта: пєрвий с соплямі, второй – с солямі! С соплямі била дєшевлє, бо її ніхто не хотів брать, то люди стали покупать її ссобакам і котам (їм пофіх шо їсти). А с солямі видалась нічого так, так її стали самі їсти. І стали даже шутіть на ету тєму, коли хлопці з района приїхали і зайшли в буфєт і кричать буфєтчиці: “Надька, водки і колбаси!” А та їм: “Вам яку ковбасу, с солямі?” А ті: “Нє, с соплямі!” І сміюцця-прикалуюцця, підмигують одне одному. В очередной раз, коли тракторісти юрбились за тісним буфєтним столом, зайшов в буфєт кореспондєнт цвітного ілюстрірованого журнала “Людина і колбаса” і записав ету шутку в блокнотік. А позже в етом ізданії вийшла стаття на дві полоси про новий сорт ковбаси: “С салямі”. А потом уже ідєю подхватілі во всём мірє, і хто не попадя став випускать етот сорт. А коли у Миколи закончились солі, стали приглашать других людей. |