повні долоні мертвих сонечок
це такі вишукані побрехеньки
в шкіру в*їдаються чорні цяточки
зламані ніжки і тонкі вусики
я їх насиплю тобі під двері
насиплю багато, скільки спіймаю
так, щоб не відчинити, не вийти
так, щоб здригатись, глянувши в вічко
насиплю тобі на балкон їх крилець
з даху скидатиму їх до тебе
хай тобі буде сумно і страшно
хай ти не знаєш, куди подітись
а я повільно піду додому
і в теплу воду занурю тіло
того, з ким потім буду дружити
коли дізнаюсь, як його звати
коли дізнаюсь, на що він хворий
коли затисну його в долонях
коли нап*юся його водою
і там, на щастя, тебе не буде
тебе не буде, але невдовзі
я розповім, які в нього сльози
як ми кохаємось перед смертю
як ми вмираємо в повній тиші
а ти так само не вийдеш з дому
бо мертві сонечки схоплять міцно
бо хрускіт крилець заліпить вуха
бо ти, як завжди, відчуєш втому
а я та він насмажимо тостів
а я та він про тебе забудем
бо ти дурненька і заважаєш
а він мій друг і коханий...
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
