В одному українському селі проізошло кардінальноє собитіє – сюда прієхал на ПМЖ нємєц по імєні Джо Трюффель. Крєстьянам било нєвиносімо каждий раз заглядивать в записнички, штоб правільно проізносіть ето нємєцкоє имя і фамілію, так оні прозвали нємца Васілій, бо Джо у ніх то же самоє, что у нас Вася. Но ето к дєлу нє относіцца. А работал Джо на бригаді: он был водітєлєм огромного грузовіка с хромірованимі фарамі. І полюбилась німцеві дєвушка по імєні Лілія. Кстаті, німцеві теж било нєвмоготу опєріровать українськими іменами, то він називав Лілію по-своёму, по-нємєцкі: Лілі. І как только Джо на своём грузовікє увірвався в серце Лілії, її жизнь прєобразілась. І даріл їй фріц нєрєзаний разниє загранічниє радості: жевачкі, шмоткі, валянкі с елєктроподогрєвом… І от, однажди, рєшил Джо покатать на своём грузовікє дєвок (бо хлопці з бригади сказалі, что ето круто). Коли вже стемніло, і хлопці на своїх велосипедах з’їхались в клуб с целью парубкувать, і Джо подваліл на своєм самоходном срєдствє, акі грузовікє. Під’їхав Джо до клубу, і сігналить во всю руку в сігнал, і всіх дєвок кататься приглашає на своём пратівном нємєцком нарєчіі: “Hey! C’mon girls! We gatta get crazy! Lets rock the night!” І паріл прочую єрунду. А дєвкам того только і нада, і давай запригівать в грузовік, і садяцца кто куда: на кузов, в кабіну, на хромірованниє крилья, на рукі друг дружкє… Була там і Лілія. Но она нє смогла залєзть на грузовік, бо ростом – как говорітся – нє вишла… Тільки безпорадно бігала вокруг і кричала. Чувствує, что всё ето вєсєлілово может пройті бєз нєё, і побігла за лєстніцей. Коли Лілія з’явилась с лєстніцей, то грузовік с сонмом уже було рушил. І вдруг пролунало дікоє: “Чєловєк за бортом!” Дивляцця, а то Лілія тиснецця со своєй лєстніцей. Запрімєтіл то Джо, нажал рєзко на тормоз, шо аж Валінтіна ударілась головой об кузов, да так что аж свєтло во всём сєлє стало. І начав кричать Лілії, чтоб она ставила поскорєй свою лєстніцу: “Lili, put it!” А та бігає, очі витріщила, і не знає куда пристроїцця, бо всё обліплено рєбятамі. А Джо кричить: “Lili, put’t! Put!” А та нє даганяєт, і только блимає своїми глазамі, как єво нє прогадать, шоб удачно сєсть. А Джо не унімаїцця: “Lili, put! I say: Lili, put!” А хлопці й дівчата як заржут: “Лілька ліліпут!”
С тєх пор всєх малєнькіх рєбят в том сєлє (а потом нє только в том сєлє) сталі називать “ліліпут”. А, как ізвєстно, как корову назовёшь, так она і замычіт. |
