А кабанчик зовсім не сопротівлявся,
зібравшись швидко на розправу він подався,
його мозги не переповнені були думками,
і жізнь у нього не промчалась перед маленькими, свинячими глазами.
Коли увідэл злого дядьку із кінджалом,
пойняв, що ця страшна картіна є життя його фіналом,
він прнигадав кусочок дєтства, юность
шматок отрочества і времєна влюбльонності.
Його кохана Фрося в след смотрела грустно,
а на душе кабанчика совсем уж било гнусно.
Хотя ніколи він не писав їй жодного стішка,
причина в том, что в школу не ходіл он, хоть і работал самоотвердженно.
Про чудо не мечтал, воно йому не снілось,
но следующей події семєйство (также Фрося) удівілось,
і та сенсація в мить облетіла весь колхоз
свинячий кіллєр впав у кому, причина - токсікоз.
Душа не принімала счастья мислі,
думки якісь сумління вже не гризли.
І вже не вспоминалось йому сало на базарі,
забув про родичів, убитих наглим кіллєром в сараї.
Кабанчик й Фрося, двоє як один,
побігли вдаль, перестрибнувши тин,
он щаслів був, що не случилось лихо,
і наконец пойняв, що радоваться жизні можна тихо.
І обещала Фрося отвечать взаимно,
на ту любов, яку кабанчик в серці мав.
Він говоріл, що виглядіть все в жизні буде стільно,
хотя, как прежде, он стіхов єй не пісал.
Забилісь вскоре всі душевні рани,
і кіллєр той забився, як не странно.
І этот стіх не просто так напісан,
в ньом есть большой, великий смисл:
КОПАЕШ ЯМУ - САМ ВПАДЁШ НА ДНО,
І ЦЕ РЕАЛЬНОСТЬ, ЦЕ НЕ ТОЛЬКО У КІНО!
pro&com+X=тристар |
