він міцно спав ловив форель
на острові гуляв з коханою
шукали скарб з перлиною
крізь сон ридав:
о Анабель
для мене ти була мистецькою країною
а я для тебе вірний менестрель
і на світанку ти дала обіцянку мені:
мій корабель
я буду вам надійною турбиною
у сутінках у вересні
прокинувся
лив дощ
в такт дріботінню крапель
біля вікна хитався жіночий силует
жіночий силует повільно танцював
й тихенько заспівав:
я не вмію так як ти
ти не вмієш так як я
може ти впізнав хто я?
ось сумний рахунок
та сухий закон навесні
я шукала тебе у тривозі сумній
розказати яким буде небо
я не можу згадати лише одну річ
де стояла з тобой на морозі
я хотів би тобі розказати про ніч
я хотів би забути ті зорі
і спадало тоді на думку мені
коли вітер вщухав
що шляхів є багато і чому я один
десь в горах стою при дорозі
був би вдома присів би біля вікна
і дивився б на рідніїї зорі
і забув би як сон усі ці дива
що кидала як жарт смішна доля
пив би чай і залишився б із тобой на порозі.
я хотів би тобі розказати про ніч
але ти не прийшла на мій сором
я волів би сидіти біля вікна
чи кохатись з тобой до нестями
й милувався б графічним малюнком твоїм
який ти писала мені із любов'ю
але зараз чомусь я один
десь в горах стою при дорозі
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: . . . Проголосовавших: 1
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
