до сьомого шлюзу тільки помах хвоста
порух плавця
затистий нерв води струмоточить
листя каштану і лавровишні
юрмляться на брижах ледь видимих
ледь існуючому спостерігачеві
гачки закинуто грузки закріплено
знищено дещо важливе у світі
де-небудь на світі тріпоче
звивистий нерв води
їж попіл мов хліб
жуй волосся з батькової могили
торкнись сліду на ній
біля китиці висохлих
маків
водоверті непам'ятання
хапають з поверхні
червоні очі з поляроїдних знимків
червоний зоряний пил
коли існуєш так довго
речей вже не розрізняєш
не відрізняєш речі від тла
усі тіла - тіло
мертве батька твого
невидиме брата твого
твоє
кожна реформа календаря
є зміна природи часу
інтерлюдія перша джаз на могилі бобо
апофеоз прояву
пиво в розлив де португальська осінь
де мої цигарки біллі галлей
так хе-хе роллейфлекси наведено
танці на дні океану
лисиця столітнього джаргіла
дивись на мене гуто люби мене
здавайся здавайся здавайся
читай читай
апофеоз тотожності всього всьому
вразлива лимонна електродуга
і усе що захочеш опісля шлюзу
зоряна сіль підгнилий мотиль
усе що захочеш
роздвоєність
є міцна основа сюжету але
тут про інше
тут на могилі
бачиш пасмо волосся і слід
ідентичні твоїм
то чому не твої
навіщо ця мутна тєлєга
про буцім-то брата
який приходить пустити
застояну в жилах кров
ніби в тобі самій
недостатньо шалу
читай уважніше
люби мене швидше
помах хвоста неонна електрофуга
шквал вдаваних спогадів про
копрій розмарин орлики
руту стокротки
фіалки зап'ястки записки в таємній кишені
сорок тисяч хортів за тобою
сорок тисяч дротів в небесах
інтерлюдія два сайренхед
запиває сосиску кефіром
туманний облівіон
часопростір застиг в файвоклоці
мов динозавр в краплі бурштину
мім на площі обмацує невидиму стіну
ніби душа розстріляного поета
білий шум порівнянь
тоне в гулі труби
силіконової
доби
це птах
це літак
це ангел в зеніті
біля вікна за фіранкою
стоїть чоловік із трояндою в роті
убивця стоїть настає і стоїть
чистий четвер зелений потік
підхоплює твої пасма
верховодки моторні
сіпають вії
під ліжком у тебе лисиця
що сідає на груди посеред ночі
і нам бракує повітря посеред ночі
всі дихання-бо - дихання
оголені ангели в об'єктивах
вінтажних зенітів
згадайте про смерть
чорнозем і цвинтарний граніт
тіло є тіло
рука голова нога
воскресіння як концепція застаріло
ідея ресайклінгу теж не нова
лисиця п'є зі звивистого потоку
ковтаючи ряску і комашню
ангел знімає плавці
гробарі йдуть з роботи
трмаючи заступи на плечах
співаючи "в нашій корчмі
танцювали гусари"
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
